Вірші про осінь
Вересень
Знову Вересень приїхав
На вечірньому коні
І поставив зорі-віхи
У небесній вишині.
Іскор висипав немало
На курний Чумацький шлях,осінь
Щоб до ранку не блукала
Осінь в зоряних полях.
Р. Росіцький
ЖОВТЕНЬ
Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта...
Н. Приходько
Золота осінь
В парках і садочках
На доріжки й трави
Падають листочки
Буро-золотаві.
Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золота
Тихо-ніжно ходить.
Катерина Перелісна
ЛИСТОПАД
Качур ходить по садах,
По дорогах, по ставах.
Ронить качур сизе пір'я
На дахи і на подвір'я.
Ходить, тужить і голосить —
За собою кличе осінь.
Осінь каже: — Почекай
Відлітати в теплий край. —
Ронить пір'я — рад не рад —
Качурів листопад.
О. Сенатович
ЛИСТОПАД
Вже з дерев злетіло листя,
наступає Листопад.
Сонце ллє над білим світом,
осяває голий сад.
Тільки це не літнє сонце,
в ньому вже тепла нема.
І настирливо в віконце
стукотить до нас зима.
Н. Забіла
